Цікава історія про незвичайні пригоди учнів початкових класів
25 травня близько сьомої години вечора площа нашого мальовничого містечка поступово наповнювалася мамами і татусями, які зустрічали своїх діток з екскурсії до обласного центру. Якби ви тільки бачили, скільки класних емоцій і вражень привезли діти додому!!! Без сумніву, вони цим діляться з рідними і до сьогодні!
… Із самісінького раночку цього ж дня, долучившись до групи діток з батьками, які прибули до ліцею раніше за автобуси та, навіть, за організаторів, було чутно:
– Даремно наставляли будильник, бо прокинулися раніше!
– Ага, я своєму Миколці теж казала, що ми встигаєм, ще взагалі комендантська година!..
Чекали учні цю подорож, дуже чекали. Тим паче, що наслухались від щасливчиків, яким уже поталанило минулого тижня помандрувати , «як було в Рівному круто, смачно, весело, та ще й безкоштовно…» (ми ж бо знаємо, що все було оплачено заздалегідь).
Дощик в дорозі застав нас зненацька і трішки змусив понервувати, адже більшу частину часу ми планували провести під відкритим небом. До Рівного залишалось їхати близько години.
В такі миті з горнятком кави у затишному автобусі та ще й під звуки теплого весняного дощику ловиш себе на тому, що подумки дякуєш Богу за нагоду подорожувати, за цих діток, половина життя яких випала на часи пандемії та війни, і чомусь впевнений, що сьогодні їх чекають класні пригоди і аж ніяк не тривоги!..
Саме так і сталося.
Ми переглянули прекрасну виставу львівських артистів «Про лицаря Прищака і принцесу Гарнюню», побули артистами на справжнісінькій сцені у театрі ляльок! І, уявіть собі – після вистави небо заясніло, і дощик, наче хтось наказав йому, пішов геть! З гарним настроєм діти завітали до піцерії на найсмачніший у світі обід, а згодом познайомилися з мешканцями Рівненського зоопарку… А ще ласували лимонадом, морозивом, розважалися на різноманітних атракціонах! Одним словом, наповнювали себе враженнями, щоб вистачило аж до наступної подорожі!
Дорогою додому тільки було і чути:
– А коли ми знову поїдемо на екскурсію?
– А давайте наступного разу поїдемо у Луцьк або Львів!..
Поїдемо, наші хороші, обов’язково поїдемо – і в Луцьк, і в Київ, і в Карпати. У вас попереду ціле життя, щоб переконатися, що ми живемо у найкращій країні світу!
Отримавши протягом неділі-понеділка більше десятка дзвінків від батьків з подяками за враження і позитив, якими діляться діти, розумієш – не дарма… Кудись дівається втома, коли бачиш їхні сяючі оченята! І нехай так буде завжди!
Дякуємо нашим ЗСУ на надану нам можливість побачити світ! Не хай всіх Вас береже Бог!
За дорученням вчителів Інна БІРЮК
