Історія про те, як ми подорожували!

   – Мамо, а ми не проспали? Мам, ну ма-а-а, прокидайтеся!!! – саме так розпочинався ранок минулої суботи в сім’ях, де є молодші школярики нашого ліцею. Ще б пак! Вони нарешті дочекалися дня, коли вирушають на екскурсію в м. Рівне. Більшість – вперше.

   Чемно і зручно розташувалися в автобусі. Час в дорозі швидко сплинув, адже була чудова нагода ознайомитись з географією рідного краю: читали назви сіл, милувалися річкою Горинь, насолоджувалися прекрасними поліськими краєвидами… А як же смачно було снідати серед мальовничої природи Костопільського «Музею лісу»!

  І от – ми в обласному центрі. Першими нас зустріли працівники Рівненського театру ляльок. А тут – справжня казка. Вистава волинських артистів «Обережно, незнайомець!» видалась не лише цікавою, а й повчальною. Згодом на сцені появилися тваринки, як івміють… розмовляти, наче люди! А на останок дітям запропонували спробувати себе в ролі справжніх артистів на сцені справжнього театру! Здорово!

   З приємними враженнями від теплого прийому вирушаємо на обід. Ні-ні, не борщик чи манна каша нас чекала на столиках, а улюблена страва усіх діток – піца. А ще – смачненький лимонад!

  Підкріпившись, вирушаємо до зоопарку. Дорогою діти пригадали кольори світлофора, побачили підземні переходи, порахували кількість зустрічних «автобусів з ріжками», жартуємо, тролейбусів! І навіть не здогадувались, яку величезну територію ми згодом подолаємо. Ох і багато тваринок є у зоопарку: веселі і невтомні мавпенята, грізні леви, красені-тигри, верблюди, тапіри, лами, зебри, коні, вівці… Всіх і не перелічити. О! А це хто тут чемно спить між гілками дерева? Та це ж єнот притомився від цікавих оченят! Як мило! Полюбувалися також великою кількістю птахів, серед яких – і екзотичні!

  Добряче нагулявшись величезною територією, діти відпочивали на дитячих майданчиках, розважалися на атракціонах, ласували морозивом та прохолодними напоями, а наостанок мали можливість придбати пам’ятні сувеніри на згадку про круту подорож.

І класичне, таке влучне: «Втомлені, але щасливі, вони поверталися додому!..»

   P.S. Сьогодні понеділок, а діти досі діляться враженнями… Організатори ж оговтуються від втоми. Та яка там втома?! Вона минає відразу, коли бачиш щирі, задоволені дитячі посмішки… Нехай вони будуть завжди!

Мирного неба нам!